85-ліття Ліни Василівни Костенко
1
0
468418

 

 

 

«У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко».

Микола Вінграновський

«Я трохи звір. Я не люблю неволі. / Я вирвуся, хоч лапу відгризу»

Ліна Костенко

 

 

 

   19 березня 2015 року відсвяткувала своє 85-ліття Ліна Василівна Костенко. Письменниця, яка відома своїм шістнадцятилітнім мовчанням, жінка, яка ніколи не йде на компроміси, завжди і попри все відстоює чесніть, справедливість – урешті всі ті цінності, які дозволяють нам залишатися людьми.

 

   Кафедра інженерної педагогіки та мовної підготовки запросила усіх бажаючих на лекцію «Духовний камертон Ліни Костенко», яку прочитала доктор філологічних наук Тетяна Ігорівна Вірченко.

   Дитячі спогади, образи старшої мами – бабусі, двох коханих чоловіків Єжи-Яна Пахльовського та Василя Цвіркунова поставали натхненниками Ліни Василівни. 

Отримала я ненаписаний лист.

Торкнула той лист, як струну гітарист.

Я чую слова, де ні слова нема.

Я теж, як і ти, від любові німа.

Кохання – це мука. Кохання – це хист.

Кохання – це твій ненаписаний лист.

 

Інтимна лірика Ліни Костенко інтимна саме тому, що дає змогу кожному відчути, що вірші адресовані саме йому. Особливо це вдалось відчути завдяки читанню поезій іноземними студентами. Прекрасно передали глибокі переживання студенти електротехнічного факультету із Марокко брати Хамза і Фейсал Дубаз, а також студентка інженерно-економічного факультету із Туркменістану Селбі Отузова.

   Поетеса відповідальна у своєму ставленні до Слова, свідомо йде обраною дорогою. Рядки Ліни Василівни, за її зізнаннями, не будуються – це вібрації, які надходять, коли заплющуються очі: «Я часом швидше напишу, ніж усвідомлю. Це вірші, написані без чернетки, – вірші просто відчуті». Головне – вчитися. У себе, у природи, у почутих ритмах. 

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

у мене жодних претензій нема

до Долі – моєї обраниці.

 

Комментарии